Історія шанування святителя Миколая. - Ікони - Каталог статей - Братство святої вмч. Варвари

Каталог статей

Головна » Статті » Ікони

Історія шанування святителя Миколая.

Історія шанування святителя Миколая.

Серед багатьох зображень святих Православної Церкви – ікони святителя Миколая займають особливе місце: не було на Русі земель, де б не шанували св. Миколая, де б не було його святих ікон.

Італієць А. Гваньїні, який побував на Русі в середині XVI ст., написав так: „Серед інших святих вони більше всього шанують Миколая Угодника та воздають йому майже Божеські почесті: будують храми, названі його іменем, розповідають про його багаточисленні чудеса.” Звичайно, не „Божеські” були ті знаки шанування з якими відносився народ до Святого, але історичний факт множества присвячених йому храмів, а також чудес по його молитвам, засвідчено церквою. Однією з форм цього свідоцтва є різноманітність ікон Святого.

Як відомо, місцеве шанування Святителя Миколая архієпископа Мирлікійського почалося вже у ІІ половині IVст., невдовзі після його смерті.

У Візантії вже до VIIст. його шанування було розповсюджене досить широко: найдавніші із відомих джерел, які містять свідчення про життя св. Миколая, –   це творіння преп. Андрія Критського (VIIIст.), святителя Мефодія патріарха Константинопольського (ІХст.), Симеона Метафраста (Хст.). Наведемо характеристику Миколаю Чудотворцю, дану останнім: „Древнє признання, яке дійшло до нас, представляє Миколая старцем із янгольським обличчям, сповненим святості та благодаті Божої, додаючи й наступне: якщо хтось його зустрічав, ледве поглянувши на Святого, удосконалювався та ставав кращим; і всякий, чия душа була обтяжена якимись стражданнями чи печаллю при одному лише погляді на нього, отримував утішання. Від нього йшло якесь пресвітле сяйво, а обличчя його сяяло більше, ніж Мойсеєве”.

В 1087р. мощі угодника Божого були перенесені із Мир Лікійських в місто Бари, що на півдні Італії.

На Русь шанування Святителя одразу ж приходить після її хрещення. Приблизно через 10 років після перенесення мощів в Бари, на Русі з’являються перші відомості про життя святителя та служба на його честь. Відмітимо, що ікони з’являються ще до перенесення мощів. Із відомих на Русі зображень найдавніше-у розписах св.. Софії у Києві сер. ХІ ст..У Візантії іконографія Святого складається в Х-ХІст.(мозаїка Константинопольського Собору св.. Софії), хоч найдавніше зображення Святого-фреска у церкві Санта Марія Антиква у Римі-відноситься до VIIIст.

Із древніх ікон Святого цікавою є фреска поч.. ХІІст. Із Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві (нині знаходиться у Третьяковській галереї) : Святитель зображений у весь зріст, благословляючи із відкритим Євангелієм у лівій руці (це перше зображення Святого із відкритим Євангелієм). Інший древній тип зображення Святого-поясний, із закритим Євангелієм у лівій руці. У Візантії він був розповсюджений в ХІ-ХІІІст. На Русі з кінця ХІІст.

Як у церкви православної, так і на Заході Святитель Миколай вважається покровителем моряків, точніше плаваючих та подорожуючих.

У ХІІ-ХІІІст. шанування Святого на Заході помітно зросло, головною мірою у зв’язку з розвитком паломництва та хрестовими походами, шляхи яких проходили через південну Італію, зокрема через Бари, де сухопутні війська сідали на кораблі та починали подорож на Схід.

Взагалі Святому молились люди самих різних видів діяльності: моряки, купці,  адвокати, школярі; з його ім’ям лицарі йшли у бій.

Велику роль у виникненні культу Санта Клауса відіграли німецькі купці, які прагнули у ХІІІст . захопити торгівлю на Балтійському морі, де віра в покровительство св.. Миколая була найбільшою. Саме вони перейняли цей звичай та розповсюдили його по всій Європі. У ХІІІ та першій половині XIVст. Шанування Св. Миколая підсилюється по всьому християнському світі.

Назвемо найдавніші та прославлені ікони св.. Миколая, збережені до наших днів:

       Ікона св.. Миколая -„ кругла дошка ”(Новгородський музей). Ікона круглої форми з поясним зображенням Святого. До наших часів дійшла копія, зроблена у XVIст. Оригінал 1113 року згорів у 1626 р.

       Ікона кінця ХІІст. Із Новодівичого монастиря, зараз в ДТГ.

       Ікона середини ХІІІст. із Духова монастиря, зараз в ДРМ.

       Ікона 1294 р. із Липенського монастиря, зараз в Новгородському музеї.

Ні в одній із країн православного світу образ  Святителя Миколая не отримав такої пошани, як на Русі. Пам’ять про святе життя настільки великого угодника Божого, яким був св.. Миколай, Мир Лікійських чудотворець, та про його багато численні чуда, які він створив на користь страждаючому людству при житті та після смерті, природно стало для благочестивих нащадків предметом самого благоговійного шанування та у скорому часі було увіковічено письмово та на іконі.

 Матеріал підготував диякон  Костянтин (Карпенко)

Категорія: Ікони | Додав: varvara-bratstv (15.04.2009)
Переглядів: 1249 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: